[b]Не гайте свій час, ані жодної миті.[/b]
Розчиніть перед Богом щиро серце своє.
Ще з дитинства були ми з любов’ю сповиті,
Вдячно тримати треба, що Господь надає.
[b]Не гайте свій час, ані жодної миті,[/b]
Треба дім збудувати, та синів народить.
Як хазяїн – тополю в садку посадити,
Із призначенням жити - рідну землю любить.
[b]Не гайте свій час, ані жодної миті,[/b]
Як продовження мене, будуть діти мої.
Треба жити з любов’ю, натхненно творити,
Бо відведено стисло всім нам строк на Землі.
[b]Не гайте свій час, ані жодної миті,[/b]
Щоб не соромно було, та не марно прожить.
Хай для вчинку завжди будуть двері відкриті,
Бо життя – не розвага, маєм це зрозуміть.
[b]Не гайте свій час, ані жодної миті,[/b]
До останнього подиху, аж до забуття.
Щоб як факел душа вічно мала горіти,
Не втрачайте даремно Богом дане життя!!!
Маша Сладкова
Грудень 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544731
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2014
автор: Маша Сладкова