Сріблом сяє пишне покривало
На деревах, схилених в журбі.
То зима у гості заглядала,
Білу шаль лишила по собі.
Чаклувала вчора до півночі,
Одягла будинки і двори,
Гірку намела для всіх охочих,
Для веселих ігор дітвори.
Птицею літала над полями,
Самоцвіти струшувала з крил.
І летів кусючими роями
На всі боки сніжно-білий пил.
Малювала на шибках картини,
Перламутром вкрила сонний сад...
Працювала вперто і невпинно,
Аби світ прикрасити до свят.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545050
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: Просто Тетяночка