Так гучно в скронях гупають підкови
Далекого дитинства із Різдва,
Шишками ліхтарі розгойдували зими,
І хуртовини завивали в димарях.
А я собі малесеньке дівчисько,
На припічку вдивляюсь у вогонь
Мої ще приспані і мрії і надії
Злітають з вітром до зірок.
І віхола здіймається думками
Гіпюром вимальовує шибки,
А фантики цукерок кольорові
Веселкою всміхаються з гілок.
А місяць все мольфарить небо,
Санчата розрізають шлях,
У вузлику засніженому білім
Вечеря для бабусі й дідуся.
Чумацький шлях,всміхається морозом
Зірки в смарагдових світах,
Минуле розтопилось шоколадом
Загорнутих у доброту Різдва.
Навіяно віршем Наталії Данилюк " Різдвяно-спогадне"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545063
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: Плискас Нина