За купою справ буденних я забуваю про тебе
Просто часу не вистачає мені подумати,згадати
Потік справ з часом втихає і нагадаюся за тебе
Потік думок і спогадів про речі яких не смію бажати
Все таки щось тримає мене біля тебе ,хоч час сплив
Хоча це нерозумно,сенсу в цьому я вже не бачу,
Але я не готова тебе віддавати комусь,емоцій зрив...
Сни про тебе,звук твого імені...цього собі я не пробачу
Не смію просити кохати мене,бо ти не зробиш як хочу,
А я так хочу бути там де ти,бути поруч,вдихати запах
Люблю дивитися як ти куриш,морщити ніс ,але змовчу...
Вдихати дим разом з тобою,труїти душу,стискати в лапах
Знаєш,так страшно розуміти ,що я безмежно скучила
За твоїми підколами і жартами,за тим як лоскотав мене,
За твоїм поглядом,який казав сам за себе,як я змучилась
Але віддала б все щоб повернути час і вже ненавидіти себе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545112
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: Катя Казанцева