Велична, оспівана мати,
Проста, як сама доброта…
На працю буденну багата
Несе свого скромно Хреста.
Тепла вистачає - ізнову
Попестити рідний дітей
В її безкінечній любові
Воскрес би давно Прометей.
Вона кожен день зустрічає
В турботах звичайних буття.
І добре, як хтось помічає,
У ній - берегиню ЖИТТЯ.
Прости нас, оспівана мати,
Своїх неслухняних дітей.
ТИ можеш серця запалити
Любов’ю, як сам Прометей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545247
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: Надія Гуржій