[b]мы видим одинаковые сны... [/b] Нам одинакові з тобою сняться сни,
[b]соприкасаясь телом и руками[/b] Коли торкаємося тілом і руками.
[b]и вдруг Ты перешла со мной на Вы [/b] Та ось ти раптом перейшла
[b]против двух душ с сращёнными[/b] на Ви
[b]сердцами[/b] Наперекір для душ, які зрослись
серцями.
[b]походы наши только впереди[/b] Попереду у нас усе життя,
[b]и приключенья в них конечно [/b] Пригод у ньому буде, не злічити,
[b]будут[/b] Ти не сумуй, вір в наші почуття,
[b]ты только не печалься...[/b] Багато жде щасливих нас ще
[b]верь и жди[/b] митей...
[b]и тропку к счастью[/b]
[b]души не забудут.[/b]
.................................. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
[b]я задохнулся в страстном поцелуе ....[/b] Не вмлів замало від твого
[b]ты была откровенностью полна...[/b] цілунку,
[b]и я проснулся.... и болели губы....[/b] Ти пристрасті віддалася
[b]изгибы талии... дрожащая рука ...[/b] сповна.
Прокинувся, вуста
[b]мы в наших снах спешим[/b] палали трунком...
[b]навстречу счастью[/b] І тіла вигини...
[b]на перекор законам[/b] І ледь тремтить рука...
[b]и судьбе...[/b] У снах своїх назустріч
[b]пространство переполненное[/b] щастю линем,
[b]страстью..[/b] Наперекір і долі,
[b]передаёт любовь[/b] і рокам,
[b]мою тебе...[/b] Цей простір повний
пристрасті повинен
[b]и откликаясь без сомнений детских...[/b] Любов мою донести
[b]на зов... любви звучащий как набат...[/b] тобі сам.
[b]готова совершить поступок дерзкий...[/b]
[b]проститься с юностью....[/b] Без сумнівів дитячих відгукнулась,
[b]как в бой встаёт солдат.[/b] Кохання поклик линув як набат...
Готова відпустити свою юність,
[b]мы подвиг уберём из виртуала...[/b] Пірнути в пристрасть, як у бій
[b]не будем больше искушать судьбу...[/b] іде солдат.
[b]до встречи ..... [/b]
[b]ты всегда имеешь право...[/b] Ми подвиг приберемо з віртуалу,
[b]не обещать...[/b] Спокуси Долі кинем без жалю.
[b].....не говорить ...Люблю[/b] До зустрічі ще є у тебе право
Не обіцяти, не казать ЛЮБЛЮ...
[b]и наше НАДО!!! [/b]
[b]мы пока отложим....[/b] Ми відкладемо поки наше ТРЕБА,
[b]при встрече[/b] Хоча тіла неначе у вогні...
[b]мы найдём ему ответ....[/b] Я прихилю тобі, кохана, небо,
[b]но в снах...[/b]. Щоб ти ніколи не сказала НІ.
[b]я буду [/b]
[b]Нежно... Осторожным......[/b]
[b]чтоб никогда....[/b]
[b]ты не сказала .......Нет[/b]
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
На фото
пусть врач и запрещает мне ходить.... Хай лікарі не радять ще ходити,
свиданье не могу я пропустить...́́ побачення не можу пропустити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545253
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: Патара