Весною пишний цвіт калини,
А влітку ягоди гіркі.
Коли надворі хуртовина,
Які плоди тоді смачні..
Колючий терен розцвітає.
Як в молоці його квітки!
Та ось і зрілість наступає.
Смакуєм ми гіркі плоди.
Чи і в рослин є своя доля,
Дарує кожному своє?
А, може, це чиясь сваволя,
І не порушить, бо святе?
Людське життя до цього схоже:
Весною всі, як пишний сад,
А прийде старість, кожен зможе,
Отримать те, хоч і не рад.
Одні цвітуть, як сад весною,
Збирають ягоди смачні.
А інші, що кривить душею,
Чомусь плоди їдять гіркі.
І що ти можеш тут зробити,
Хіба це все за помилки?
А як тоді без них прожити?
Можливо, в когось є думки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545270
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: Н-А-Д-І-Я