Можете мене убити за цього вірша, але такі мої переконання…

Макети  зорельотів  із  хрестами,
Немов  ті  башти  з  острова  Саракш,
На  капищах  отруйними  грибами
Вросли  і  щез  сакральний  простір  наш.

Дажбог  тисячоліття  у  екзилі,
У  вотчині  -  щоп'яний  місяць  спів.
Зомбуючий  бенкет  Руїни  сили...  
Родився  той,  хто  Наше  все  убив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2014
автор: Юрij Бyжaнuн