ЗУСТРІЧ (Ларисі ОМЕЛЬЧЕНКО)

Ми  зустрілись  з  Вами  на  початку  червня,
Коли  вишнею  згиналися  сади,
Ви  в  село  моє  приїхали  уперше,
Гарний  настрій  із  собою  привезли.
Ви  читали  дітлахам  свої  казки,
Їх  герої  наче  справжні  оживали,
І  за  помахом  умілої  руки
Малюкам  щасливі  миті  дарували.
Кожне  слово,  кожен  подих,  кожен  рух
Нам  хотілося  хоча  б  на  мить  вловити,
Щирі  рими  відчуваються  на  слух,
Як  то  вмієте  Ви  гарно  говорити.
І  сміялися  щасливо  дітлахи,
Гарний  настрій  справа  добра  і  шляхетна,
Здивували  і  порадували  Ви,
Як  людина,  то  Ви  щира  і  відверта.
Всі  прощались  з  Вами  як  в  останній  раз,
І  на  пам'ять  фотознімки  в  цифровик,
До  маршрутки  я  один  проводив  Вас,
Нам  ще  й  разом  по  путі,  чудовий  збіг.
В  нас  було  хвилин  п'ятнадцять  на  розмову,
Від'їджали  із  зорянського  села,
І  емоції  у  Вас  такі  казкові,
Як  казки,  що  їх  почула  дітвора.
Ви  ділилися  зі  мною  щирим  словом,
Та  і  я  ні  краплі  з  Вами  не  лукавив,
Ви  читали  мою  першу  "Колискову",
І  поради  мені  деякі  давали.
Нам  удвох  було  так  добре  говорити,
Та  моя  зупинка  першою  була,
Знаю,  можу  більше  Вас  і  не  зустріти
На  прямих  дорогах  нашого  села.
Я  прощався  з  Вами,  як  то  було  шкода,
Що  так  швидко  пролетів  сміливець  час,
Була  сонячна  і  вітряна  погода,
Я  зупинку  свою  ворогом  припас.
І  на  тій  зупинці  вийшов,  як  і  треба,
Вас  маршрутка  повезла  в  кінець  маршрута,
Я  дивився  залюбки  в  глибоке  небо,
Але  Вас  не  міг  тепер  ніяк  забути.
Надто  доброю  людиною  Ви  є,
Поетеса,  гарна  жінка  і  загадка,
І  від  Вас  лиш  тільки  спогад  ключем  б'є,
І  лишилось  фото  спільне  нам  на  згадку.

02.  07.  2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545424
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.12.2014
автор: Віктор Остроух