[b][/b]Раби у долара, раби хай-тек,
На що збираєте сьогодні?
Раби війни, розмов раби,
Завжди до нісенітниці голодні.
Я раб також, я визнаю,
Як алкоголік, хочу вийти з кола,
Залежності і вірності раба,
Але для зливи недостатньо грому,
І я зриваюся, і знов спішу.
Ходжу так швидко,
Що болять суглоби,
Мовчу так тихо,
Що судомить глотку.
Я зараз не даю поради,
Сама не знаю, що пишу,
Кому це треба для розради?
Навіщо ці заплутані рядки?
Я загубилася і нíкому сказати.
Ніхто не зрозуміє. Я сама…
І залишається собі брехати,
Що буде ранок без мого раба!
20/12/2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545470
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: Долинська Людмила