Там, де розмовляють лиш чужою,
Де інше сонце охоплює планету,
Ти з ним була по-справжньому собою,
Як символ вічності залишила монету!
Між вами тепер мови, автостради,
Час не стирає, закарбовує моменти,
І ви не слухайте чиїсь чужі поради,
Між вами те, що не можливо стерти!
І та монета залишена не марно,
Ці почуття тобі шепочуть вірно,
Ти повтори уголос і старанно:
"Я повернусь до тебе неодмінно!"
© Наталія Шафран
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545642
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Наталія Шафран