Не дай забути, не схолонь,
мій Спогаде, не квапся і не стримуй.
Гарячі сутінки долонь
дають надію пережити зИму.
Проходь, не стій біля дверей,
щасливих днів моїх єдиний свідку.
Останню свитку в клоччя рве
Чугайстер-вітер, просіває дрібку
дрібнОго снігу. Сиплеться мука,
а сито все хитається і стука.
Все небо у Твоїх руках,
мій Спогаде! Моя солодка муко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545673
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Окрилена