Коли нудьга аж крає душу…

Відповідь  на
НАДЕЖДА  М.:  Коли  нудьга  вповзе  зрадливо  в  душу…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545784


Коли  нудьга  аж  крає  душу
А  світ  навколишній  -  туман,
Лише  тобі  зізнатись  мушу,
Що  то  найкращий  співу  стан,
Бо  можу  плакать,  
Як  дитина,
У  ніч  летять  думки-птахи,
А  на  листок  сльозами  рима
Скидає  всі  мої  страхи...
Можливо,  
Ми  удвох  в  той  вечір
Мовчали  віршами  в  вікно,
Бо,  ніби  ковдрою  на  плечі
Твої  зізнання,  
Мов  вино,
Що  у  бокалі  сподівання
З'єднало  всю  мою  печаль,
Й  рядками  щирого  зізнання
Злетіло  у  зіркову  даль...
І  навіть  дощик,  що  знадвору
Тихенько  нам  співає  в  лад,
Додав  співочого  мінору,
Створив  чарівний  перепад,
А,  може,  відновив  розмову
Про  те,  
Що  в  кожного  болить?..
Тебе  я  радий
Чути  знову,
І  хай  ця  музика  звучить!!!


23.12.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545800
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Serg