Сумну мелодію виводить саксофон
І дощ осінній схлипує надривно.
А ніч здивована: куди подівся сон,
Чому зітхаю в темряві нерівно?
А серце крається на дольки, на шматки –
Немає поруч милої людини…
Здригаюсь не від дотику руки –
Холодний вітер колихнув гардини.
Химерні хмари впали за вікном
І небо притискають до бруківки.
Десь розливається невипитим вином
Одвічний сум порожньої домівки.
Руками розпороти хочу ніч,
Щоб випустити сонечко на волю,
І з мрією зустрітись віч-на-віч,
Й не відпускати із обіймів долю.
20.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546209
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2014
автор: Salvador