Зимове небо сяє Оріоном,
Конячками розбіглися хмаркИ,
І сни казкові кольоровим гроном
Нанизують на ниточку зірки...
Дрімає котик місячним клубочком,
У нього поміж лапок грайлик спить...
Груднева ніч морОзяним дзвіночком
Вже відміряє опівнічну мить...
Віддам тривогу вітру у долоні -
Нехай розвіє безвісти її...
Вже, майже, у дрімОти у полоні
Слова у вірші заплету свої..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546260
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: Любов Ігнатова