В її кришталевих очах, відблиск синього неба, в її мовчанні чути дощ. Так лагідно, так ніжно і нестерпно, вона дивилась у вікно. Й не чула зойку мого серця, не бачила мою любов. Я від мовчання захлинався, та їй нічого не сказав. Бо я боявся... Боявся втратити той образ, який так ніжно покохав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546290
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: Princess Helga