Ніч розкрила парасольку,
мов цукеркову обгортку,
І посипалась квасолька,
зоряний укривши шлях.
І арахісово пахне
В небесах лимонна долька,
Й розчиняються, мов в каві,
Десь планети по світах.
А метеликам мрійливим –
Миготіти до світанку,
Несучи під парасольку
аніліну-фарби сни.
І сміятиметься злива
крізь серпанкову фіранку
Золотими голосами
стрілок часу на стіні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546376
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: ptaha