А я могла би стати актрисою, аби не злазити з бікбордів твоєї душі.
Я б могла поглядом щодня мозолити тобі очі.
Я могла б стати телеведучою, щоб щодня
нести тобі брехну прямо в очі,
змушувати тебе слухати мене і шаленіти
від одного мого погляду.
Коли якось проснулась поряд з тобою зранку ти сказав мені
мов "Знаєш, ти типу спокійна і очі в тебе чисті, ти говориш про вічність,
а я не завжди розумію тебе. У мене немає машини, квартири, бабла, скажи, ну що ти в мені найшла?"
Я вкусила тебе поглядом і, як звично втекла.
Втекла і не лишила після себе і сліду.
Мій спокій в мені постійно кричав "Та пішли ви всі в дупу!"
Я до чорту посилаю весь світ, люди щодня трахають мені душу.
Тупі лицеміри. Та пішли ви всі нафіг. Залиште мене саму. Саму, тихо в кутку ось тут помирати.
Геть із моїх думок.
Геть із мого серця.
Я коханка твоя, але
не більше, не більше...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546501
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: Іринка Свердан