Спіткнулась тиша об хорал півнів
Й здивовано примружила зіниці:
«Ну що за птахи, вам замало днів?
От навіжені, і вночі не спиться!
І дав же Бог нев’янучий талант
Отак горлать щораз несамовито.
Надворі ж – ні зернинки, ні зела,
Куди його так стрімголов спішити?
Шовковий полог неба – й той поблід,
Сполохані зірки чимдуж розбіглись.
Аж зарожевів від натуги схід,
Спіймавши в ятер палахке Ярило.
І, як не важко – витягне вповні
І горизонту покладе на ганок…
Світ усміхнеться – от вам і півні!
Такий накликать сонячний світанок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546563
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: stawitscky