Ти як хвиля, що рано чи пізно буде біля моїх ніг
Ти палітра думок, до яких я щоночі звертаюсь.
Але в кожному коханні наступає мороз і сніг
А я як маленька дівчинка на зустріч чекаю.
Для тебе немає правди в мені,
людей роз"єднують сірі дороги.
Але я хочу тебе спрагло вночі,
адже це лірика моєї долі.
Чекати, безглуздо у чому тут сенс.
У будь якому випадку обоє щасливі.
І розтане у душах той омріяний сніг.
Ми закутаємось тілами, спітнілі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2014
автор: Мария Инкерман