Квиток в один кінець
Подорожі далеко не кінець
На вокзалі самотній ліхтар
Для самотніх людей
Зростає пульс колій
Прибувають повільно величні вагони
Відчиняй провіднице!
І проводжай у вагон
Верхня поличка
Час та дата приїзду
Здається, що скоро приїду
Але Львівські вагони такі повільні..
Вони хочуть,
Щоб люди у вагонах
Вдивлялися у віконця і думали про хороше,
Малювали натюрморти, читали класиків,
Пили чай та думали про рідних
Під ритм, мелодію Львівських вагонів
Я думаю про нас з тобою
Між нами 312 кілометрів
Теплих слів, відчуттів, та поглядів,
Я відчуваю тебе,
Скрізь холодне повітря Львівських вагонів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546716
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: Іван Обушний