Чекаю щастя, але де воно?
Затисли серце сумніву лещата,
Як день і ніч, поява та утрата,
То зблисне, то піде на темне дно.
Скоріше почорніє чистий сніг,
І висхне море, Сходом Захід стане,
Євфрат і Тигр тектимуть з Океану,
І стануть перехрестями доріг.
Чи зблисне в хмарах проблиском кохання,
Фатальне із Мадонною єднання,
Як світлу мить, стрілу пошле Ерот.
Я б міг деінде медом ласувати,
Та не дано тому про мед гадати,
Чий тільки у гіркому спраглий рот.
05 вересня 2013
Переклад: Ераст Іваніцький
************************
Ф.Петрарка
Я счастья жду, но нет его и нет
Мучительным сомненьем сердце сжато
Придет – и вновь исчезнет без возврата
Метнется тигром – и простынет след.
Увы, скорее снег изменит цвет,
Моря иссохнут, и страной заката
Верховья станут Тигра и Евфрата,
Края, где занимается рассвет,
Чем ниспошлет, пускай в просвете кратком,
Мне за терпенье долгое в награду
Амур с Мадонной роковой союз.
Я мог бы в чем-то и сейчас усладу
Найти, но не дано судить о сладком
Тому, кто знает только горький вкус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546736
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 27.12.2014
автор: Ераст Іваніцький