Повільний крок, упали вії
На роздоріжжі снів
У сіро-біло-чорні гриви
Нескорених штормів.
І де виднілися пустелі,
Тепер цвітуть сади,
Там всі безхатьки й безземельні
Родини віднайшли,
І де не піде брат на брата,
А діти - на батьків,
Де всі прокльони і прокляття
Зникають із умів.
Повільно підіймаю вії,
О доле, дорога повіє,
Змінила світ, і сон, і яв,
Зроби ще й так, щоб мир настав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546800
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2014
автор: Siya