****
я мабуть розлюбив тебе вві сні
ми вдвох стікали і стікали в ранок
були тіла ще теплі від кохання
терпкі від поту мерхлі від брехні
я бачив так уперше у житті
зім’яту ковдру під грудьми твоїми
круте стегно що наче квітка в зиму
зогрілось на моєму животі
а я тебе уперше не хотів
ні тут у ліжку ані просто долі
неначе я й не знав тебе ніколи
немов оглух до тої наготи
- липкої і сліпучої що так
уміла жити мною і для мене
служити наче вершнику стремена
живитись наче звуком німота
доспи цей ранок доживи у снах
темноту цю темницю і опалу
і я тебе зітру як воду талу
що взимку затуляла піввікна
Сергій Осока
2011
А ти лежиш... Ти ще хмільна від ночі,
В розмореній коханням, наготі.
Не знаєш ще, що... [b]ВІН ТЕБЕ НЕ ХОЧЕ[/b],
Що зустріч ця - остання у житті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547013
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: Патара