Холодніша зими, душа, стигне
Кинута на узбіччі раю.
Вже кохання у когось нема,
І дитина без батька схлипне.
І ангел врятувати не встигне,
Бо чиясь волохата рука
В ліхті міцно горлянку стисне.
А смерть - оскаженіла вона
По-під м'ясо крила обітне.
Не одна ще Сирена співа,
Присипляючи мою країну,
І не одна ще загине душа,
Поки українською стане
Рідна моя Україна.
28.12.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547018
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: олена гай