[b]ТеплО... вже тепло навіть зрання,
Зима ступа, як ступа по дворі,
Діжа, діждались! як востаннє
Покотить сяйво в рідному селі…
Заграє спалах лірою в обійсті,
Заллється півень: "Ку! Ку-ку-рі-ку!"
Аж тут з сараю громом, громовисто
Пропахле молоком звучить:"Му! Му!"
Відчиню хвіртку: "Йди, моє серденько!
Надбай всю розкіш смаку споришу,
Васильків поклик і ведмеже вушко
Хай поцілує губи, я скажу!
На шию впадуть роси аметистом,
Вогнем іскристим - тисячі намист,
Відлунить щастя голосом барвистим
Із хащ неперевершений артист… "
Мале хлопча босоніж по покосах,
Бреде по стернях, в ціпках до колін…
Воно – це я, лиш голова з колосся
До сонця зорить голосом сивин…[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547069
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: leoniddebelyy