Я пишу, я читаю, я слухаю
Посміхаюсь, сумую і плачу.
Я тепер на холодне дмухаю
І цей світ я сприймаю інакше.
Я дивлюся і бачу приховане
Моє серце, гаряче, тріпоче.
Усі злети мої пораховано
І падіння також неохоче.
Як раніше я жити не можу
Все навколо раптово зблідло.
Сам до себе ночами приходжу
Щоб сказати собі: "Набридло".
Я свій вибір зробив..., облиште.
Ось така вона..., моя доля.
Я до неба підходжу ближче
Відчуваю як пахне воля.
© Олександр Крутій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547174
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: Олександр Крутій