Моя душа не зна спокою,
Вона як чисте джерело,
Щоразу срібною водою
Змиває все, що напекло...
Вродлива, юна, говірка,
Стривожена і клопітлива,
Бурхлива, щедрая ріка -
Чесноти вплетені в вітрила...
Униз по течії любові,
Не дивлячись на ураган,
Весною мчить в своїй обнові,
Шукає совість - океан...
Навколо терня - береги,
І поруч інші друзі - русла,
О, Господи, допоможи,
Не дай, щоби душа загусла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547476
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Мандрівник