Казатиму, а може хто послуха.
На півдорозі до Святого Храму
У Бога, Сина і Святого Духа
Прошу прощення спраглими вустами.
За світ скупий, безвірний, бездуховний,
За скроні мами, памороззю вкриті,
За те , що гроші , влада надверховні,
За убієнних, до хреста прибитих.
За безсердечність, ницість і блюзнірство,
За підлість, упаковану етично,
За суєтне, вселенське безневірство,
За словоблудство блуднопатетичне.
За все, що замасковане під правду,
Та правдою ніколи не бувало,
За нерадивих ради і поради,
За тих, хто їм тоді аплодували.
…Я довго йшла і пізно зупинилась,
Диявол поганяв мене залізно,
Коли собі у очі подивилась,
Покаялась, щоб не було запізно
За себе і за всіх, хто вже підходить
До Бога, сина і святого Духа:
Ніщо в житті безслідно не проходить –
І Вищий суд колись тебе заслуха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547629
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Ніна Третяк