з історії

Вино  без  спецій,  терпке  й  прісне
Таким  здавалось  і  життя
На  єтикетці  текст  написано
Можливо,  навіть  сенс  буття…
Він  думав,  що  в  кімнаті  тісно,
Нема  чим  дихати,  гремить
Між  піною  та  рідиною-
Всього  одна  єдина  мить!
Дихання,  рухи,  поцілунки…
Заради  пошуку,    життя!
А  людям  це  було  байдуже:
Блимнуло  й  згасло  почуття.
Хода  надтріснутим  асфальтом
Хаос  думок    у  голові…
Струм-провід,  небо,  знак  рівняння,
Птахи-хмаринки  ввишині.
Дотик  руки  –  сплетінням  пальців
чуеш,  як  серденько  стучить?
Так  вільно  й  легко  рано  вранці!
Лиш  думки  важко  розрізнить…
Ніч,  темно,  місяць,  падвіконня
Думки  про  неї,  про  зірки:
Чому  так  сталося  востаннє?
Навіщо  посміхнулась  ти?
Думки  про  те,  що  буде  зранку
«А  що    якщо  мені  піти?»
Навіщо  пити  воду  з  склянки?
Чи  згасне  сонце  вдалені?
Що  скажуть  люди?  Рідні?  Друзі?
Може  жалітимуть?  Чи  ні?
Його  ховали  рано  в  ранці
Не  відкриваючи  труни…
Вона  дізналася  остання:
Здригнулася  одна  сльоза,
Як  крапля  крові  на  асфальті...
Як  напис…  а  під  ним  плита

2004р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54763
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2008
автор: СтихиЯ