Із діалогів з Гораціо
Отак,милий Гораціо,отак,
Життя людське,немов пустий мідяк.
Життя людьке -одна із дивних мрій,
Що безтурботно сплять на крилах вій!
Життя людське,неначе скорбна звістка,
Що застрягає в серці падолистом,
Це боротьба і вічний пошук сенсу-
Химерна зав*язь наслідків і дій,
Де кожен з нас,немов старий Боецій,
Вттішається у мудрості своїй!
Життя-вулкан,кипіння всіх процесів:
Дихання,люблення,болю,терпіння,
Яскраві спалахи осяянь і експресій,
Натхнення і нерозуміння!
Життя-це пошуки любові,
Це Божий дзвін і вічний клекіт крові!
*Аніцій Манлій Торкват Северин Боецій (Anicius Manlius Torquatus Severinus Boëthius; 480—525) — римський філософ-неоплатонік, математик і теоретик музики, теолог та політичний діяч пізньої античності, римський патрицій, міністр при італійському королі Теодоріху, пізніше був засуджений за зраду Візантії і ворожіння, ув'язнений у Павії, підданий тортурам і вбитий.
*В обрамленні вірша використана картина Ежена Делакруа "Гамлет І Гораціо"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547801
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.12.2014
автор: Той,що воює з вітряками