Була пора – зелена, молода,
Коли усе можливо і реально,
Коли ще не віталася біда,
Перечепивши на ходу безжально.
Була пора – на тисячу життів –
Безхмарна, ілюзійна і пречиста.
Пора передрікань, передчуттів,
Яку не вкрила паморозь імлиста.
Коли ще мудрість лісу не прийшла
І серце зорепадом не розбилось,
Коли любов священною була
І в череді любовей не згубилась.
Коли високі думи і чуття –
Від висоти душевного польоту,
Коли розпочинається життя,
не впавши із розгону у гидоту!
…Заплакав ранок у кутку двора
Краплистою, іскристою росою…
Була пора. Ото була пора!
Невже це все було колись зі мною?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547987
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2015
автор: Ніна Третяк