Нам все кричать і заздрять москалі,
Що нібі ми, хохли - невдахи,
Що гірше нас немає на землі,
А наш народ колись потерпить краху.
Хіба ви право маєте судити?
Лиш тільки Бог Сам є суддя!
Бо ми - це України гідні діти,
Ми - браття й сестри, ми - одна сім`я.
Наша країна, світла і чудова,
Усюди чутно гомін солов`я,
Ліси,поля,озера,трави й квіти,
Це все квітуча й щира є моя земля!
О, любо ненько, скільки ти страждала,
О скільки крові й болю ти перенесла
І всеодно ти свій народ не покидала,
Ти йшла вперед і за собою всіх вела.
Я вірю, вірю щирим серцем,
Що ця війна закінчиться, і враз-
Моя країна знову засіяє,
Як квітки світлий промінь,що не згас.
Я - українка, і я цим пишаюсь!
Мій силий дух скріпляє в жилах кров.
Я Батьківщину ні на що не проміняю,
Допоки в світі буде панувать любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548055
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.01.2015
автор: Катерина Болдиревська