Оскаженіли Іродові бранці,
Шукають жертву власної вини .
Здоровий глузд не має навіть шансів
Проникнути в свідомість Сатани.
Подоба лжелюдини на престолі
Шикує перевтілене життя ,
Ламає безсоромно людські долі ,
Не визнаючи сутність каяття .
Пролита кров героїв України .
Катують , розпинають , як Христа .
Здригнувся світ , мурахи вкрили спини…
Во істину ти, МАТІНКО, свята!
До волі твоє прагнення нестримне,
Молитва щира знову лине ввись .
Вже скоро заквітує нам калина,
Як тисячі років цвіла колись .
Та кров плоди , нагадуючи знову ,
Краплинами стікає до землі .
Покинув соловейко вже діброву
В вогні згоріли дітоньки малі …
О, Господи , помилуй наші душі ,
Втамуй цей біль , що відбирає сон !
А спрагу волі , що вуста так сушить ,
Молитвою верни нас до ікон .
Сергій Бабінчук . 17.12.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548360
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: Сергій Бабінчук