Сонця годинник упав у траву,
Лунко розсипавши літа хвилини.
Тчуть парашути кульбабки йому,
Протуберанці зібравши промінням.
З квітки по нитці – і в дальні світи
Через безтрав'я, дощі та калюжі…
Біла завія у снах чистоти
Пухом кульбабок засніжено кружить.
Кулька до кульки – і шапки в беріз…
Пух парашутиків бабу вдягає…
Сонця годинник в грудневій імлі
Снігом останні хвилини збирає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548450
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: ptaha