Притишено розбіг юнацьких літ,
Поважна зрілість підіймає шляпу.
Беру в долоні літ дитячих цвіт-
Ташлицького життя таємну мапу.
Н.Г.
Яку дорогу в непросте життя
Приготувала нам мінлива доля
Наповнена мірилом відкриття?...
Але сьогодні разом ми у школі.
Вона, рідненька, дочекалась нас…
Ці ювілеї, ці знаменні дати,
Збирають знову галасливий клас,-
Бо нам і справді є про що сказати…
Знову тут за партою у школі,
Галинки,Тані, Іри і Наташі.
Солідні вже, трохи сивочолі
Серьожі, Колі, Миші,Толі, Саші.
Ми разом тут, як на сердечний звіт
Ровесників згадаєм поіменно…
У кожного свій незрадливий світ
І біль якийсь душевний достеменно…
Але у класі в нас усі хороші,
І мудрі, й добрі вже не на показ.
Й нехай виски притрушує пороша,
Такий вже час, такий невпинний час...
Давно ми всі - турботливі батьки
А декого вже обсідають внуки,
Але вертаємось у юності роки,
Як чуємо шкільного вальсу звуки…
І будемо довіку пам’ятати
З країв далеких надсилать поклін.
Ташлицька школо! Ти – науки мати,
Довіку в душах, твій пресвітлий дзвін!
Спасибі, всім, за зустріч довгождану!
Уклін земний, праматері землі!
Хай сотні літ всім відкриває браму
Ця рідна школа в рідному селі!
2013р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548538
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.01.2015
автор: Надія Гуржій