Забрів в ювелірний - засліплює очі.
На пробу усяку, на смак, гаманець.
Та щось не заводить жадоба сороча,
Хоч був тут востаннє, як йшов під вінець.
Прикраси на тілі, бляшанки, не більше,
Зростає лише непотрібна пиха.
Все дно до вершин добиратися пішки
І зайвою буде надмірна вага.
Аурум не дуже у ніздрях лоскоче,
Впаковане в бархат, в броньоване скло.
Питання не в тому чи можу, чи хочу,
Проблема у тім, що не гріє воно.
Здивується нишком якийсь перехожий,
Чи злодій запише у плановий вал.
Навряд чи хоч чимось душі допоможе
Цей надто м’який і безсилий метал.
Є золото інше, не те, магазинне,
Є золото інше – воно не блищить.
На жаль, аж занадто життя швидкоплинне ,
І золото в ньому – ця, нинішня мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548654
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: abba