Спустошена? Наповнена до краю
Недопалками вічних почуттів.
Бо вічного нема. Перебираю
Останки перепалених мостів.
Зневірена? Я впевнена у со́бі.
Бо скільки навкруги не відбирай,
Надійних, бач, нема. При першій пробі
Ламаються усі. Ти вже звикай.
Голодна? Ні. Я сита донехо́чу,
Обіцяним годована сповна.
Довіри вже нема. Тепер промо́вчу.
У тиші красномовна глибина.
Жорстока? Та, можливо, лише краплю.
Як дзеркало, як ві́дбиток людей.
І ліків тут нема. Та я не кваплю,
У долі безліч різних панацей.
Складна? О, так! Аж інколи занадто.
Хочеш пізнати – серцем відчувай.
Бо простоти нема. Зі мною складно.
Шукав легкого шляху? Прощавай.
03.01.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548693
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Альбіна Кузів