Давай ворушися і ти.

 У  нас  небагата  громада
 І  є  дотаційним  бюджет.
 Така  оця  капосна  вада,    
 Що  вимкнула  нам  Інтернет.

 Коли  нам  дадуть  повноважень-
 Податки  залишить  собі,
 Тоді  ми    зрадієм  від  вражень
 У  світлій,  новітній  добі.

 Я  більше  не  буду  чекати  
 Вповільнений  рух  сторінок,
 Нервуючи  мишу  тримати,
 Від  того,  що  зникне    зв"язок

 І  навіть  старенька  бабуся
 Побачить  далекі  світи.
 Я  жити    на  повну  беруся  -
 Давай  ворушися  і  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548751
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Геннадій Деснянський