На стежках, якими ходили,
залишаються наші сліди.
На них залишаємось ми.
І куля земна атмосферою щільно не вкрита
Вона опоясана легкістю кроків в просторі.
Неначе на ній позолочена думками свита,
І наші сліди – такі неозорі й прозорі.
Стежками, що вже заросли,
Інші ходитимуть ми.
(думки такі собі...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548849
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Троянда Пустелі