імена зриваються з вуст, набуваючи рис інакшості
зима розливає глінтвейн у замерзлі, зціплені зуби
язик заплітається, слова змінюються поцілунками,
і стоїш напівхолодний перебираючи пальці в угах.
гамірно, відображення губляться десь у вітринах
людях, що поспішають додому згорбивши спини
від важкості подарунків для домочадців і родини,
від надій, що ми переживемо цю бункерну зиму.
не думати, не плекати надій чи сьогодні чи завтра
жити на повну, поки стакан на одну другу повний
їсти морозиво на морозі та радіти зимовому сонцю
тішитись, що бачиш і відчуваєш на смак і на дотик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548900
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2015
автор: Сабріна