3 Помилуй мене, Боже, з
Великої милості Твоєї,
І з великого милосердя
Свого загладь беззаконня мої!
Чи хтось може розповісти мені про всі милості і щедроти Твої, Господи? Не слухом я чула і не на довіру сприймала: Ти явив і я побачила і прийняла, наповнилася дарами Твоїми. Веселилася і раділа. Хотіла якнайбільше наповнитися Тобою, Ісусе! Ти прийшов і все сталося: милість Твоя огорнула мене. Бажала зректися минулого. Молилася і сподівалася, що очистиш від беззаконь, які вчинила. Живучи без Тебе пізнала гріх і тепер не маю чим гордитися. Усвідомлюю всю неповажність мою. Але Ти прийшов, не погордив мною і прийняв. Святою Жертвою Своєю покрив мої гріхи і звільнив від кайданів смерті.
4 Обмий мене зовсім з мого
беззаконня,
й очисти мене від мого
гріха,
Ти прийняв від мене сповідь щиру і беззастережну. Збилася з рахунку гріхів Своїх. Нічого не забула з тих пір, як пам’ятаю себе. Щиро хотіла Твого прощення. Ти простив і я живу!
5 бо свої беззаконня я знаю,
а мій гріх передо мною
постійно.
Ти зробив все можливе для мене, а я не встояла, не витримала. Очевидно, залишився отруйний корінець і дав пагін. Згрішила знову. Та цей гріх гірший від усіх попередніх, бо він стався перед Твоїми очима, перед Твоїм лицем – свідомо. Що це? Моя невиправність, чи безсилля протистояти спокусі?
Стою перед Тобою і перед всім світом осоромлена. Розумію і не розумію, але свідома – винна. На чиї плечі перекладу свою вину? Не встояла в малому, нічого не вартому. Як встою перед чимось великим, якщо прийдеться?
Зараз я вислана за «стан» - сім днів покути, як Маріам.(Числа 12) Вона вчинила свій гріх, а я свій. Покута – час на усвідо-млення і очищення.
Отче! Ти очистив її. Очисть і мене. Я постараюсь виправитись, а цей випадок нестиму перед своє лице.
6 Тобі, одному Тобі я згрішила,
і перед очима Твоїми лукаве вчинила,
тому справедливий Ти будеш
у мові Своїй,
бездоганний у суді Своїм.
Великого зла нікому не зробила. Так собі, дріб’язок. Але ж зробила перед очима Твоїми. Насмілилась піти наперекір словам Твоїм. «Не роби цього» - почула, але ж зробила. А далі суд Твій справедливий – сім днів не приймаєш моїх молитов. На сім днів відкинута від Тебе. Гнітючий настрій, і той найвищий суд – совість. А Ти залишаєшся на Своїй горі і ніщо нечисте Тебе не торкнеться. Я за-бруднилася, торкнулася нечистоти. Чи маю право просити прощення? Господи, очисти!
7 Отож я в беззаконні народжена,
і в гріху зачала мене мати
моя.
Не можу нікого звинувачувати в моїх падіннях. Ніхто з родини не бажав мені зла. Завжди вчили перебувати в добрі. Але зло, що народилося давно, як той черв’як непомітно точить мою сутність. Найтяжче боротися з самим собою.
8 Ото, полюбив єси правду в
глибинах,
і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
Блаженна людина, яку творить Господь; в кому заклав підвалини храму Свого.
9 Очисти іссопом мене, - і
буду я чиста,
обмий Ти мене – і я
стану біліша від снігу.
Схиляю перед Тобою голову свою і стаю на коліна: якщо хочеш – очисти! Учини волю Твою наді мною.
10 Дай почути мені втіху й
радість, -
і радітимуть кості, що Ти
покрушив.
Ти сокрушаєш кості нечестивих, але й вибраних Твоїх не минає ця участь. Посилаєш випробовування для гартування віри, для утвердження в правді Твоїй, для вирівнювання дороги, яка веде до Тебе. Хто проходить через це і в перемозі бачить славу Твою, той радіє і веселиться душа його.
11 Обличчя Своє заховай від
Гріхів моїх,
І всі беззаконня мої позагладжуй.
Знову і знову кличу до милосердя Твого: прости мою людську слабкість, Прийми мене такою, як я є. Тільки не залишай мене, не відкинь в моїй безпорадності. Зміцни Духом Твоїм Святим. Научи перемогам Твоїм, щоб Силою Твоєю перемагати зло, яке тягне мене в прірву.
12 Серце чисте створи мені,
Боже,
і тривалого духа в моєму
нутрі віднови.
Господи, допоможи мені піднятися з багна, в яке я впала. Простягни правицю Свою. Дозволь почати все спочатку, маю на то волю свою. Віднови блага і ласки Твої. Твори мене по-новому.
13 Не відкинь мене від Свого лиця,
й не бери Свого Духа
Святого від мене.
Чекаю, що почую знову Твій Голос. Шукаю тиші і усамітнення – можливо промовиш до мене. Усвідомлюю свою ницість і своє «ніщо». Але живе надія, що гніватися будеш не до кінця. Не повік гнів Твій. Бажаю стати достойним храмом для Твого Духу.
14 Верни мені радість спасіння Твого,
і лагідним духом
підтримай мене.
Згадую про щастя і радість, які переповнювали мене в хвилини спілкування з Тобою, в хвилини, коли перебувала у Твоїй присутності, коли Ти заповнював Собою весь навколишній простір і все моє єство. Жахаюся, що можу втратити все це. Згоджуюсь на Твоє виховання, на Твою науку і Твоє водіння, тільки б знати, що Ти зі мною, а я з Тобою.
15 Я буду навчати беззаконців
доріг Твоїх, -
і навернуться грішні до
Тебе.
Служити Тобі хочу – вкажи, що робити, аби примножувалась слава Твоя. Для цього обираєш достойних, але, можливо і для мене знайдеться справа.
16 Визволь мене від переступу
кровного,
Боже, боже спасіння мого,
мій язик хай славить
Твою справедливість.
Скільки разів Ти сповіщав одкровення Свої, стільки разів я дивувалась твоїй Правді у її простоті. Правда тільки у Бога; правда – Твоя, Боже: відповідали вуста мої. Слово і діла Твої правдиві. Бо Ти любиш правду!
17 Господи, відкрий уста мої
і язик мій звістить Тобі
Хвалу,
Алілуя! Алілуя! Алілуя! Слава Тобі, Господи, слава Тобі!
18 бо Ти жертви не прагнеш,
а дам цілопалення, - то
не любе воно Тобі буде.
Дякую, Господи, за жертву Твою Святу, яку Ти приніс на Хресті за нас грішних. Не ми Тобі, а ти нам сотворив. Хто ми, люди, що Ти благоволиш нам?
19 Жертва Богові – зламаний
дух;
серцем зламаним та упокореним
Ти не погордуєш, Боже!
Господи, научи мене тихій покорі Своїй. Серце моє кам’яне зм’ягчи; не роби його жорстоким, Боже. Научи мене прощати, не судити і не осуджувати. Мудрість в розум і серце пошли мені. Довготерпеливості навчи мене.
Навчи жити по заповідям Твоїм. Бережи від спокуси і гніву. Веди Своїми дорогами до Нового Єрусалиму, міста Твого обіцяного, де прийматимеш бажані жертви і приношення від улюбленців Твоїх, «тоді положать на вівтар
Твій тельців».
Благослови, Господи, щоб це все не стало пустим багатослів’ям, а сповнилося у правді Твоїй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549007
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.01.2015
автор: Едельвейс137