Море лащиться хвилями ніжності
Після вихорів, шторму та бур…
Десь на обрії радісно світиться
У краплині рожева лазур…
Я у далеч – тендітним корабликом,
Пурпурових не знявши вітрил…
Ти поклич мене тихо і лагідно
Маяком із закоханих крил.
Афродітою з піни, русалкою
Я з'явлюся з вологості хвиль…
Будуть ночі зоріти світанками
У безмежжі розбризканих днів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549021
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2015
автор: ptaha