А ти прийшов до мене в сон, як я просила.
Мене поглинула твоя магічна сила.
Лягли чуття на дно душі солодким трунком.
Уста налились черешневим поцілунком.
А ти прийшов… Вірніше я прибула в гості.
Ти притулився, серце стислося від млості.
Казав мій розум» «Ні. О, ні!! Цього не буде!»
Чуття летіли на коні крізь теплі груди.
Нічого більше – два цілунки. Сон розтанув.
І ти пішов, в свою буремну дійсність канув.
Мені залишив у душі шматочок неба.
Це був лиш сон. Чому лиш сон? Мабуть, так треба…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)