Амур винен

Від  дружини  не  ховавсь,
Завжди  правду  їй  казав.
Непомітно  і  для  себе  
Палко  іншу  покохав.
І  незчувся,як  попався
В  сіті  хитрого  Амура.
Жінці  щиро  каявся,
Говорив,що  здуру.
Він  не  знав,як  жить  тепер-
Тут  одна,там  інша-
Дуже  смачна-бо  ж  чужа,
Та  й  жінка-не  гірша!
От  життя,ото  дало!
Що  ж  робити  далі?
Жінку  кинути  на  зло,
Вибрать  чужу  кралю?
Чи  забути  кралю  ту-
Жінці  сон  спокійний?
Бігає  вже  він  до  двох,
А  Амур-спокійний...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549096
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2015
автор: Голеня Галина