Суєта суєт. Все суєта.
Відзоріла ніч складає лахи.
Вісь земну незримий оберта –
Крутяться жреці і сіромахи.
Покрутились трохи. Відійшли.
Інший час малює інші лиця.
Ви були. Ви всі отам були,
Де земля продовжує крутиться.
Час безжальний витира чоло
Від порохняви століть і глиці.
Скільки вас було перебуло!
В пам’ятку лишились одиниці…
Суєта суєт. Все суєта.
Ні дихнути вільно, ні збагнути.
І твоя задача непроста:
В час суєтний людянішим бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549103
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2015
автор: Ніна Третяк