Перевернув моє життя і мою долю,
Одна була, одна росла посеред поля,
А ось тепер я поміж трав покрилась листом,
Мов наречена до вінця вдягла намисто.
Співають в полі пшениці весільну пісню,
Кує зозуля вдалині чомусь нам різно,
Тебе й мене зачарувало наше поле,
Коли нема тебе на мить, то серце коле.
Ти прилітай прошу тебе, коханий вітре,
Бо я із пам’яті тебе ніяк не витру,
Стиглим насіння в даль злетить моє кохання,
Чи жовтим листям опаде до тебе зрання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549189
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Віталій Назарук