Цієї ночі не зімкнулись очі.
Безсоння грало в піжмурки зі сном.
Творили день його безсмертні зодчі
Під зоряним небесним полотном.
Як справжнє все –довершили натхненно,
Подалі від здивованих очей.
Невтомний труд – Сизифів труд – щоденно
Єдиним днем приходив до людей.
Єдиним, неповторним і минущим –
(І хто б його лишитись не благав)
Єдиний день для всіх на світі сущих
Собою був – себе віддарував.
Відходячи у темінь і безсмертя,
Він естафету іншим передав,
Не поспішай його безжально стерти -
Над ним Творець трудився і страждав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549287
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Ніна Третяк