Природні донжуани.

У  темряві,
В  літку
Шепочуть  хрущі
–  Дівчино  йди  
подивися  
вночі.
На  місяць
що  зорі  з  собою  привів
з  тобою  кохатися  хочуть  повір!

Дівчина  совість  приспала  для  втечі.
Листець-вітерець  
Огортає  їй  плечі.
Губами  торкнувшися  суті  вина  –
З  вікна  крокувала
Без  тями  вона.

І  так  все  швидко  
заходилось,
И  тіло  втішити  хотілось.
Мить  до  світанку  це  робилось
Душі  назло.

Шалена  дівка.

Втікае  темрява  i  ніч
І  розум  істину  вертає  вранці
понівичене  тіло  на  асфалті
І  слід  вже  охолов  кохання  
та  коханців.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549344
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.01.2015
автор: Федор Фатум