Про́клятий коханням …

Заліз  до  тебе  у  вікно,  хотів  сюрприз  зробити
Ти  зовсім  сонна,  з  криками,  почала  мене  бити.
Зламала  три  ребра,  ще  й  голову  розбила
І  чим  же  ж  заслужив,  кохана  моя,  мила  ?

Романтики  хотіла,  квітів,  подарунків.
Казала,  що  втомилась,  від  нудних  стосунків.
Тобі  я  підіграв,  зробився  Дон  Жуаном,
А  ти  така  невдячна  –  комодським  злим  вараном.

Зміюка  підколодна,  сичиш,  плюєшся  ядом
І  не  знайти  у  серці,  твоїм,  мені  відради.
Моє  ж,  як  сонце  гріє,  промінням  обіймає,
До  тебе,  моя  відьмо,  кохання  окриляє.  

Мене  ж  ти  напоїла,  тим  приворотним  зіллям
Наповнила  думки,  про  марення  весіллям
Та  ти  із  серця  мого,  як  пташка  полетиш
І  я  тобі  не  здамся,  у  вогнищі  згориш.


́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2015
автор: Юрій Бондар